Толерантність – риса цивілізованого суспільства. Тому що люди, які хочуть жити в гармонії та порядку, ніколи не ображатимуть, принижуватимуть чи будуть завдавати шкоди людині з протилежними поглядами. У розвинених країнах високий рівень толерантності: ніхто не обмежує свободу волі іншого через те, що не погоджується з чужим світоглядом, має інший колір шкіри, іншу стать чи обмежені фізичні можливості. Якщо всі країни дійдуть високого рівня толерантності, то зменшиться кількість конфліктів на тлі релігій, гендерної нерівності, національних інтересів, культурних відмінностей.
Простими словами, толерантність – це прийняття та повага до чужого вибору, особливостей, статі.
Вибір іншої людини (чи то віра, релігія, особисте життя) необхідно прийняти як даність, а будь-які розбіжності не засуджувати, але обговорювати шляхом цивілізованої розмови (якщо ви настільки впевнені у своїй позиції, щоб підкріплювати її не мовою ненависті, а через діалог).
Не варто плутати толерантність із поступкою, поблажливістю, відмовою від своїх переконань, байдужістю.
Толерантність є ознакою впевненості у собі та усвідомленні надійності власних моральних і етично-громадянських позицій.
Відсутність толерантності породжує ненависть. Ненависть веде до недовіри. Недовіра тягне за собою віддаленість людей один від одного.
Україна тільки стає на шлях формування толерантного суспільства, але ці зміни, якщо вдасться сформувати у людей розуміння необхідності жити у мирі, будуть тільки на краще!