Психологічна служба

Гаряча телефона лінія психологічної допомоги

Поради першокурсникам від психолога

Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій

Як допомогти собі під час війни: шість простих порад психолога

Підвищення компетенції педагогів щодо надання ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ (ППД)

Протидія булінгу

Торгівля людьми

Всі ми – різні, всім ми -рівні або толерантність врятує світ

Що потрібно про СУЇЦИД батькам і вчителям


Ми обираємо життя без НАРКОТИКІВ

Пам’ятка учням

Поради батькам

Гендерна рівність

Гендерна рівність та стереотипи


Поради батькам


Інформація щодо запобігання та протидії домашньому насильству

Домашнє насильство – дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Причини замовчування факту домашнього насильства

Страх покарання. Випадки жорстокої поведінки стосовно членів сім’ї рідко бувають одиничними. Найчастіше насильство відбувається регулярно і може тривати роками. Людина, яка постійно знаходиться під натиском, боїться, що після звернення на гарячу лінію або до поліцейського відділку на неї чекає ще серйозніша хвиля жорстокості з боку її насильника.
Табуйованість теми. В нашій культурі не заведено розповідати про труднощі у сім’ї. Навіть в сучасному суспільстві люди ще досі не навчились відкрито і серйозно розмовляти на подібні табуйовані теми. До цієї причини також можна додати звинувачення постраждалої, через яке людина боїться бути посоромленою серед друзів чи на роботі.
Радикальність вжитих заходів. Розуміючи, що звернення до правоохоронних органів по допомогу скоріш за все означатиме кінець сімейних стосунків, деякі постраждалі не готові ризикувати. Токсичні стосунки розірвати непросто.

Як зрозуміти, що людина страждає від домашнього насильства

Усвідомлення причини – перший крок до подолання проблеми. Тому потрібно відкрито говорити на тему домашнього та сексуального насильства, проводити просвітницькі заходи. Але попри те, що цілий ряд громадських організацій докладає величезних зусиль задля цього, є та лишатимуться люди, які будуть мовчати й не звертатись по допомогу. Тому важливо розуміти, які сигнали дають нам виявити, що у друга/подруги, колеги/колежанки або рідної людини проблеми, і поговорити з ними відверто. Крім наявних синців, подряпин та інших проявів фізичного насилля, психологія стосунків виділяє такі ознаки жорсткого ставлення:

  • синці, порізи чи травми, які людина намагається приховувати;
  • скарги на розлади сну, помітна тривожність у поведінці;
  • втрата інтересу до тих справ, які раніше приносили задоволення;
  • часті та неочікувані кардинальні зміни настрою;
  • різке схуднення;
  • припинення відвідування колективних заходів, рідке спілкування з друзями, якщо раніше така поведінка не була людині властива.

Якщо ви побачили подібні зміни у поведінці когось із вашого кола знайомих, варто проявити пильність та надати підтримку. На нашому сайті ви також можете знайти статтю з порадами, як правильно побудувати діалог з людиною, яка постраждала від кривдника, і спонукати її розірвати коло фізичного, психологічного, економічного чи сексуального насильства.


  • Психологічні наслідки насилля в сім’ї:
    Жертви домашнього насильства перебувають у постійному страху;
  • Брак позитивних почуттів;
  • Нереалізованість потреби у самовираженні;
    Катастрофічно знижена самооцінка жертв насильства;
    Обман, як основна модель поведінки членів родини;
    Інформаційна депривація (брак важливої для життя сім’ї інформації);
    Життя у повному обмеженні свободи;
  • Депресія, як реакція жертви на насильство;
  • Прийняття дитиною насильницької моделі існування сім’ї як норми;
  • Агресивна, аж до злочинної, поведінка дітей та підлітків;
  • Невпевненість дитини, що його люблять в сім‘ї.
  • Втеча з дому.
  • Скоєння суїциду дитиною

В рамках всеукраїнської кампанії “16 днів проти насилля” практичним психологом центру, Золотарьовою К.М., 28-30.11.22 р. для учнів проведено захід на тему: “Про кібербулінг для підлітків” з метою профілактики цькування в соцмережах та інформування про відповідальність за булінг. Розглядались способи убезпечення себе від кібербулінгу.