ПОДІЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕДЖ
запрошує на навчання за такими спеціальностями

Монтажник систем утеплення будівель; лицювальник-плиточник

Монтажник систем утеплення.  Професія монтажника систем утеплення будівель сьогодні, як ніколи, актуальна, адже в країні дуже багато житла, що потребує утеплення. Система утеплення будинків – це зниження до мінімуму тепловтрат через стіни будинків, забезпечення архітектурно – естетичної виразності фасадів, що дає можливість забезпечити кожному будинку індивідуальність, подовження терміну експлуатації огороджувальних конструкцій, а в цілому забезпечення комфортного проживання мешканців будинку.

Лицювальник-плиточник облицьовує плиткою стіни будинків, опори мостів і т.п., а також внутрішні приміщення. Сортує керамічну плитку за розміром, кольором, сортом. Укладає керамічну плитку. Для цього готує розчини, очищує поверхні, ріже плитку за розмірами. Може укладати килимову кераміку за заданим малюнком. Ремонтує облицьовані поверхні.

Професійно важливі якості: лицювальник-плиточник повинен мати гарний лінійний окомір, точну зорово-рухову координацію (на рівні рухів рук), необхідні також гарне почуття рівноваги і відсутність страху висоти.

Споріднені професії: лицювальник-мозаїчник, паркетник, штукатур-маляр, плиточник-фасадник, каменяр.

Правила прийому Документи до вступу

Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування; електрозварник ручного зварювання

Сучасне будівництво, обслуговування житлових і виробничих будівель неможливе без фахівця даної професії. Холодне і гаряче водопостачання, водовідведення, центральне опалення – всі ці комунікації та їх безперебійне функціонування залежать від професіоналізму монтажника санітарно-технічних систем і устаткування. Сантехнічні роботи – важливий етап у будівництві, адже від їх якості залежить затишок і комфортне проживання мешканців у будинку. Монтажники не тільки проводять встановлення та регулювання нового сантехнічного обладнання, а й ремонт, профілактичне обслуговування та заміну старого обладнання на сучасне. І, хоч їхня робота малопомітна для більшості людей, без неї життя і побут будуть позбавлені всіх тих благ, до яких ми звикли і до яких ставимося, як до чогось природного і постійного.

Монтажники санітарно-технічних систем і устаткування можуть працювати на будівництві, в житлово-експлуатаційних конторах, у системах підприємств теплопостачання, водопостачання та водовідведення

Сучасне будівництво, обслуговування житлових і виробничих будівель неможливо без сантехніка. Холодне і гаряче водопостачання, каналізація, центральне опалення – всі ці комунікації та їх безперебійне функціонування залежать від професіоналізму сантехніка.

Сантехнічні роботи – важливий етап у будівництві, адже від їх якості залежить затишок ікомфортне проживання мешканців у будинку, цілісність підлог, внутрішніх перегородок.

Сантехніки не тільки проводять монтажні та встановлювальні роботи нового сантехнічного обладнання. Величезне значення має ремонт, профілактичне обслуговування, а так само, заміна старого обладнання на нове.

Суть роботи електрозварника ручного зварювання полягає у ручному дуговому зварюванні деталей, вузлів та конструкцій з вуглецевих та летованих сталей середньої складності, простих деталей із кольорових металів та сплавів чавуна. Важко знайти галузь в народному господарстві, у якій можна було би обійтись без електрозварника.

Правила прийому Документи до вступу

Електрогазозварник; електрозварник на втоматичних та напівавтоматичних машинах

Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі.

Основним знаряддям роботи електрозварника ручної зварки є електрод. Для зварювання тонкого металу, кольорових металів, їхніх сплавів і чавуну використовується газовий пальник, в якому відбувається змішування горючого газу з киснем і утворення полум’я. Газозварник, окрім зварювання, виконує роботи з нарізання деталей різної довжини і за різними контурами, здійснює наплавлення, паяння і підігрівання металу.

Професійно важливі якості:

Професія ставить підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста, його гостроти зору і сприйняття кольорів, гнучкості і рухливості рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата.

Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим.

• раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
• додержуватися норм технологічного процесу;
• не допускати браку в роботі;
• знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
• використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожеж, аварій, повень, тощо);

Споріднені професії: Газозварювальник, газоелектрозварювальник, електрозварник на автоматичних і напівавтоматичних машинах, газорізальник, електрогазозварник-врізальник.

Правила прийому Документи до вступу

Кухар; пекар

Про смаки не сперечаються. Ми часто використовуємо цей вислів, коли мова заходить про якусь книгу, кінофільм, одяг. Але своїм походженням вислів зобов’язаний кухарському мистецтву. Готування їжі – кулінарія, кухарська справа – давнє мистецтво. Можливо, саме творча сторона кулінарного мистецтва й залучила до цієї сфери людської діяльності вчених, композиторів, письменників.

Кухар — одна з найдавніших і вічно сучасна професія. Люди впродовж  всього свого життя три рази на добу віддають себе у владу представників однієї з самих стародавніх професій на землі — кулінарної. Добрий кухар цінується у всі часи і у всіх народів.

Про кухарів, їх мистецтво складають прислів’я і приказки, розповідають легенди.

Кухар – це в першу чергу творець. Творець  прекрасного, смачного, привабливого.

Кухар – це винахідник, який все життя перебуває в пошуку для того щоб творити.

Послуги харчування одночасно є найважливішою складовою потребою будь – якої людини.

На перший погляд нічого мудрованого в кулінарній професії немає. Багато кому здається, що професія – неважка , вивчати в ній нічого: звари, підсмаж, подай — чи велика наука? Виявляється велика. І чим більше вивчаємо технологію, придивляємося на практиці до роботи кухарів, тим ясніше розуміємо, що бути кухарем нелегко, але захоплююче і відповідально.  Від нашої роботи залежить праця, відпочинок, навчання, здоров’я практично всіх  людей.

Кухар розрізняє всі відтінки смаку і запахів, володіє  особливою рухливістю рук і пальців.  На стіл страву кухар  подає красиво, тому кожний кухар — трохи художник. Готове блюдо — завжди унікальний, неповторний натюрморт.

Зараз з’являється можливість відкривати невеликі кафе, кафе-закусочні, кафетерії, міні-бари.Людям подобаються такі заклади харчування, де їх привітно зустрічають та смачно готують, де вони відчувають турботу,  повагу і увагу. Тому саме такий заклад не буде порожнім, а його власник та кухар матиме моральне задоволення та і прибуток.

Пекар – це працівник хлібопекарного виробництва, фахівець з випікання хліба та хлібобулочних виробів.

Професія «пекар» має своє походження  з давніх часів. Ще єгиптяни винайшли такий продукт, як  хліб, який ми звикли вживати сьогодні. Сталося це 5-6 тисяч років тому. Таким чином, цей час можна вважати часом створення технології хлібобулочного виробництва. А першими пекарями можна сміло вважати всіх древніх єгипетських жінок.

Пекар готує різноманітні хлібобулочні вироби. Сучасне хлібопекарське виробництво оснащене комплексно-механізованими лініями, які обслуговує також пекар. Він стежить за машинним розподілом тіста, витримкою його перед саджанням в піч, визначає готовність виробу. Отже, основним обов’язком пекаря є контроль за формуванням, розшаруванням та випіканням виробів.

Професійно важливі якості:

• знання  основ технологічного процесу випікання хлібобулочних та борошняно-кондитерських виробів, тривалість випікання виробів, ознаки їх готовності, способу укладання виробів на лотки, вагонетки, транспортер, основ санітарії та особистої гігієни, поняття про мікроорганізми і мікробіологічні процеси;

• уміння вести процес випікання хлібобулочних та борошняно-кондитерських виробів під керівництвом пекаря вищої кваліфікації, укладати тістові заготовки на люльки печі (черінь печі), змащувати тістові заготовки хліба, батонів, булок, укладати вироби на лотки, вагонетки, відбраковувати готові вироби, транспортувати вагонетки з готовою продукцією, подавати порожні вагонетки для завантаження, перевіряти стан лотків, змащувати вручну форми для випікання хлібобулочних виробів.

Також пекар має бути швидким, витривалим, добросовісним, охайним, оперативним, уважним та відповідальним; раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;  дотримуватися норм технологічного процесу.

Правила прийому Документи до вступу

Майстер готельного обслуговування, офіціант, адміністратор

Основна функція майстра готельного обслуговування – забезпечення чіткого та ввічливого обслуговування відвідувачів готелю. Також в процесі роботи він забезпечує прийом, розміщення та створення комфортних умов перебування і культурне обслуговування клієнтів (гостей) готелів та інших місць розміщення туристичних комплексів. Вживає заходів щодо удосконалення форм моделі гостинності, організації надання основних та додаткових послугу, тому числі з урахуванням потреб інвалідів.

Виконує відповідні підготовчі дії щодо зустрічі, прийому та розміщення гостей, визначає разом з клієнтом умови заселення. Надає інформацію щодо рівня комфорту і сервісу, стандартів обслуговування, асортименту та якості пропонованих послуг у готелі. Приймає замовлення щодо надання додаткових послуг (побутові, харчування, транспортні, екскурсійні тощо, залежно від функціонального призначення та класу готелю) та організовує їх вчасне виконання. Оформлює необхідну документацію встановленого зразка при поселенні та виїзді клієнтів й роботі з багажем. Проводить розрахунки за надані основні та додаткові послуги. Здійснює контроль та веде облік руху номерного фонду готелю.

Приймає замовлення на резервування (бронювання) номерів (місць) та узгоджує з клієнтами терміни проживання. Наглядає за своєчасною підготовкою номерів і місць до заселення та їх підтримання в належному санітарному й технічному стані. Забезпечує виконання правил перебування у готелі відповідно до його функціонального призначення і потреб гостей. Забезпечує зберігання власності та цілісності майна у місцях розміщення, бере участь у проведенні інвентаризації, вибіркових перевірках щодо наявності матеріальних цінностей.

Складає акти про пошкоджені або знищені клієнтами матеріальні цінності готелю та вживає заходів щодо стягнення збитків у порядку, встановленому чинним законодавством. Вживає заходів щодо усунення конфліктів, які виникають під час обслуговування клієнтів. Збирає та систематизує інформацію про завантаженість готелю та веде облік осіб, що в ньому проживають.

Подає в бухгалтерію звіти та документацію встановленого зразка. Веде облік речей, забутих у готелі, організовує їх збереження і повернення. Організовує роботу обслуговуючого персоналу готелю, бере участь у проведенні заходів щодо підвищення їх кваліфікації. Наглядає за безперебійною роботою електромережі, водопроводу, каналізації та в разі виявлення несправностей вживає заходів щодо їх усунення. Використовує в роботі комп’ютерну техніку та програмне забезпечення.

Офіціант зустрічає гостей кафе чи ресторану, допомагає обрати страву, тому він повинен знати все меню і з яких продуктів готується кожна позиція. Саме він створює гостинну атмосферу в залі, щоб клієнти були задоволені та поверталися в заклад знову й знову.

Також офіціант сервірує стіл, змінює скатертини, столове приладдя під час зміни трапези, забирає брудний посуд і приносить чистий. На банкетах і фуршетах допомагає вибрати напої і наливає їх.

Після завершення вечора офіціант зводить касу і приводить до ладу приміщення.

Правила прийому Документи до вступу

Кухар; кондитер

Якщо Ви вирішили стати кухарем, то знайте, що існує і ширша спеціалізація кухар-кондитер. Впродовж двох з половиною років Ви опануєте професію кухаря, досягнете, за бажання, високих професійних результатів: практичні заняття проводять майстри виробничого навчання високого рівня кваліфікації, практику відпрацюєте в умовах сучасних кафе, ресторанів.

А потім, впродовж року, будете навчатися кондитерському мистецтву.

Тут докладніше вивчається технологія приготування саме кондитерських виробів. З усіх спеціалізацій ця не тільки найсолодша, але і потребує твочості. Під час вступу прийомна комісія зверне увагу на те, чи є у вас художній смак, уява, фантазія, адже приготування і прикраса кожного кондитерського виробу –  це творчий процес. Кондитер — це фахівець з приготування кондитерських виробів, а точніше – справжній чарівник тіста й володар кремів. Професіонал, який вміє створювати гастрономічні шедеври, від яких не втримається жоден гурман.

Чому обирають професію КУХАРЯ і КОНДИТЕРА:

• стабільний прибуток з можливістю використовувати творчі здібності;
• розбудова власної справи, свого малого бізнесу;
• можливість працювати за двома професіями.

РОБОТА ДЛЯ КУХАРЯ І КОНДИТЕРА:

Кафе і ресторани чекають творчу молодь. Випускники можуть обирати найкраще місце для себе. Роботодавці, зазвичай, запрошують випускників на роботу вже на державній кваліфікаційній атестації.

ОСОБИСТІ ЯКОСТІ:

Робота кондитера схожа з працею кухаря, але більш творча. Без витонченого смаку, почуття стилю, навичок художника і творця тут не обійтися. Щоб стати затребуваним  кондитером, потрібно:

• мати справжню пристрасть до приготування, захоплюватися кулінарією;
• хороша пам’ять — адже часто рецепти народжуються в пориві натхнення, і потім можуть виникнути складнощі з їх повторенням;
• аналітичні здібності: хороший кондитер — хороший аналітик, створюючи нові десерти, він повинен розуміти й те, наскільки успішними вони виявляться серед споживачів, і те, наскільки великою або низькою буде їхня собівартість або вигода від продажу, і те, які поєднання інгредієнтів будуть виграшними, а які — ні;
• гарна фізична форма і витривалість — адже робота кондитера передбачає тривалі зміни, які фахівець проводить в основному стоячи і далеко не завжди в зручному положенні.

ЗАРПЛАТА І ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФЕСІЇ Кондитера:

Після закінчення Центру присвоюється кваліфікація кухаря четвертого розряду; кондитера третього розряду. За цими кваліфікаційними рівнями можна працювати кухарем, стати шеф-кухарем. Кондитерське виробництво – кафе, бістро, кав’ярні цінують наших випускників за професійність і творчість. Кондитери дійсно мають високий попит. По-перше, з недавнього часу увійшли в моду всілякі кав’ярні та кондитерські, по-друге, зростає і масове виробництво солодощів. А ще Ви завжди можете успішно займатися виробництвом власної випічки та десертів на фрілансі.

Правила прийому Документи до вступу

Реставратор пам’яток дерев’яної архітектури; оформлювач вітрин, приміщень та будівель

Правила прийому Документи до вступу

Муляр; штукатур

Професія муляра цінується й шанується в усіх країнах світу, бо її представники створюють найнеобхідніше для людини – нові сучасні житлові та інші будівлі різного призначення. Будівельників різних професій, зокрема мулярів, потрібно дедалі більше. Отже тим з вас, юні друзі, хто захоче стати муляром, завжди знайдеться де прикласти свої сили , знання, ентузіазм.

Професійні знання та вміння:

Муляр повинен знати:

• Види кладки. Правила розрізування кладки;
• Системи перев’язування кладки;
• Елементи кладки;
• Способи кладки;
• Вимоги до якості кладки;
• Влаштування гідроізоляції;
• Монтаж збірних елементів конструкцій

Муляр повинен вміти:

• • • • Виконувати кладку стін різної товщини;
      • Виконувати закладання кутів, обмежень, перетину простих стін різної  товщини;
      • Виконувати кладку стовпів, колон за трирядною системою перев’язування швів;
      • Здійснювати ремонт кам’яних конструкцій;
      • Бетонувати прості за складністю конструкції;
      • Влаштовувати тепло – і гідроізоляцію

Вимоги професії до робітника. Завдання та обов’язки.

Успіх у професії безпосередньо залежить від індивідуально-психологічних якостей людини. Професія муляра може бути віднесена до професій типу «людина – техніка».

До професійно важливих якостей для професій типу «людина – техніка» можна віднести:

• технічне мислення, координацію рухів, схильність до технічної творчості, просторове уявлення, вміння розподіляти та переключати увагу.
• витримка, акуратність, самостійність, наполегливість та відповідальність.
• розвинене почуття часу (оцінити положення цегли, товщину розчинної постелі і правильність інших операцій необхідно в обмежений відрізок часу);
• велика роль дії рук (треба тонко відчувати рівномірність тиску всієї площі цегли на розчин і дозувати зусилля);
• просторова уява, технічне мислення, стійка увага, наочно-образна пам’ять (для планування і контролю всієї роботи);

Медичні протипоказання

Медичними протипоказаннями є вади опорно-рухової та вестибулярної систем, захворюваннями серцево-судинної системи, значні відхилення від норми функції зору та слуху, порушення психічного стану, схильність до застуд, захворювання шкіри та ті що супроводжуються втратою свідомості й обмежують діапазон необхідних рухів.

Професійне навчання, структура навчання:

Протягом першого курсу учні вивчають технологію каменярських робіт, матеріалознавство, технічне креслення. Виробниче навчання проводиться в другому семестрі  першого курсу.

Протягом другого курсу учні проходять виробничу практику на новобудовах Луцька і по закінченню курсу їм присвоюється ІV розряд муляра після успішної здачі кваліфікаційної атестації.

Заробітна плата:

Від 15000 гривень

Перспективи працевлаштування:

Після закінчення навчання випускники успішно працюють мулярами на новобудовах України та за її межами.

Професія штукатур це сучасна і дуже потрібна професія, яка зникне хіба що з будівництвом. Робітники цієї професії мають попит на ринку праці і мають гідну і достойну оплату . Різні види штукатурних робіт покращують людям життя і створюють атмосферу затишку.

Професія штукатура, як майже всі будівельні професії, є досить давньою. Штукатурка доводиться своєрідним братом-близнюком цегли: з’явилися практично одночасно в одному і тому ж місці – Месопотамії. (Месопотамія – країна, де виникла найдавніша в світі цивілізація, що проіснувала біля 25 століть, починаючи з часу створення писемності і закінчуючи завоюванням Вавилона персами в 539 до н.е. “Месопотамія” – означає “Земля між ріками” (між Євфратом і Тигром)).

Єгиптяни, любителі краси і вишуканості, для яких тривалість будівництва нічого не значило – головним була якість і кінцевий результат – оцінили можливості штукатурки по достоїнству.

Це штукатури готують будинок або споруду під остаточне оздоблення – фарбування або облицювання. І ніяка фарба або, припустимо, шпалери не зможуть сховати брак, якщо він допущений штукатуром.

Штукатурка – обробний шар на поверхнях різних конструкцій будівель і споруд (стін, перегородок, перекриттів, колон), що вирівнює ці поверхні, надає їм певну форму, захищає конструкції від вологи, вивітрювання, вогню, підвищує опір теплопередачі, зменшує повітропроникність і звукопровідність огороджувальних конструкцій . Розрізняють штукатурку монолітну, що отримується шляхом нанесення штукатурних розчинів на поверхню, і суху (облицювання гіпсокартонними листами заводського виготовлення).

Розрізняють штукатурку монолітну, що отримується шляхом нанесення штукатурних розчинів на поверхню, і суху (облицювання гіпсокартонними листами заводського виготовлення).

Штукатурка має санітарно-гігієнічне, захисно-технічне і архітектурно-декоративне призначення.

Гігієнічна роль штукатурки в тому, що в результаті оштукатурювання утворюються рівні й гладкі поверхні конструкцій будинку, що перешкоджають осіданню на них пилу і полегшують очищення поверхонь.

Захисно-технічне призначення штукатурки в захисті конструкцій будівель і споруд від шкідливих атмосферних впливів і вологи, зменшенні теплопередачі, звукопровідності, а дерев’яні стіни стають вогнетривкими; у захисті стін від дії хімічних речовин. Резюме – підвищується довговічність споруди. Штукатурка призначається для підготовки поверхонь під фарбування або облицювання.

Архітектурно-декоративне призначення штукатурки в тому, щоб надати будинкам і приміщенням більшу привабливість і виразність, створюється спеціальна фактура поверхні штукатурного шару за рахунок добору складу розчину за матеріалом, способами його нанесення на поверхню і наступної обробки оздоблювального шару різними інструментами і пристосуваннями.

Правила прийому Документи до вступу

Реставратор декоративних штукатурок і ліпних виробів; маляр

Правила прийому Документи до вступу

Перукар (перукар-модельєр)

Професія перукаря не менш складна і відповідальна, ніж інші професії сфери «Косметологи, перукарі, візажисти». Адже перукар повинен відмінно знати не тільки теорію своєї роботи, але і бути чудовим практиком.

Чим займається перукар?

Найпоширеніша і доступна спеціалізація для початківців – перукар широкого профілю. Цей фахівець не тільки стриже, фарбує, сушить і завиває волосся, але й майстерно використовує машинку і фен, знає особливості хімічних розчинів фарб і їх біологічний вплив на людину. Він працює і з жінками, і з чоловіками, і з дітьми.

Характер роботи:

 – масаж і миття голови;

 – стрижки;

 – розчісування;

 –  завивка  хімічними і електричними засобами;

 – фарбування в різні кольори і відтінки;

 –  укладання волосся;

 –  виготовлення перук і шиньйонів, розробка моделей.

Правила прийому Документи до вступу

Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; водій автотранспортних засобів (категорія «С»); машиніст крана автомобільного

Сьогодні Україна – могутня автомобільна країна з багатомільйонним парком різноманітних типів вантажних, легкових автомобілів та автобусів. Але, як і будь-який механізм, машина потребує постійного догляду, а часом і ремонту. Одиниці здатні самостійно вирішити таку проблему, тому в суспільстві і з’явилася така професія, як слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів – це фахівець, що виконує ремонт і технічне обслуговування автомобільного транспорту (вантажних, легкових автомобілів, автобусів), а також здійснює контроль над технічним станом автомобілів за допомогою діагностичного обладнання та приладів.

Місце роботи

• автобусні, таксомоторні парки;
• автотранспортні підприємства;
• транспортні цехи; автосервіси;
• автомобільний спорт;
• станції технічного обслуговування й інструментального контролю автомобілів;
• майстерні по заміні, балансуванню і ремонту коліс;
• автомобільні підрозділи Збройних сил і поліції.

Характер роботи

Для того, щоб величезний парк автомобілів був справний та ефективно працював, потрібні працівники, котрі слідкують за станом автомобілів, усувають неполадки.

Основними операціями, які виконує слюсар з ремонту колісних транспортних засобів – розбирання, ремонт, складання, регулювання, комплексне випробування відповідно до технічних умов експлуатації агрегатів і вузлів автомобілів різних марок.

Знаряддями праці фахівця можуть бути різноманітні ручні інструменти – ключі і викрутки, молотки, пасатижі, вимірювальні пристрої, пневматичне обладнання, стенди, електричні механізми та пристрої тощо.

Предметом праці слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів є: колісні засоби, автомашини, їх агрегати, системи, механізми, окремі їх прилади, а також частини приладів і деталей.

Функції фахівця: встановити причини неполадок, розібрати несправні агрегати і вузли, замінити окремі деталі, знову провести їх зборку і закріплення на своїх місцях, змащення частин, що труться, укладання ліній бортової комунікації. Робота закінчується оформленням необхідної здавальної документації.

Умови праці: неминуча загазованість повітря. Шум працюючого мотору чи пристроїв. Запах палива, мастил, розчинників, фарб, лаків, електроліту тощо. У зв’язку із несприятливими температурними умовами праці можливі застудні захворювання в холодний період року. При недотриманні гігієни рук внаслідок роботи з різними мастилами та промасленими деталями можуть спостерігатися шкірно-гнійні інфекції. Можливі травми механічного характеру.

Внаслідок великих фізичних зусиль слюсарями з ремонту колісних транспортних засобів переважно працюють чоловіки.

Середній заробіток також залежить від кваліфікаційного розряду і складності виконуваних робіт.

Необхідні знання та освіта

Отримати професію слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів можна в професійному навчальному закладі, коледжі, технікумі. Щоб розвиватися в професії і рости по кар’єрних сходах, варто отримати вищу освіту.

Навчатися на слюсаря з ремонту автомобілів – нелегка справа. Для успішного освоєння професії треба мати фундаментальні знання з фізики, електротехніки, алгебри, геометрії, креслення. Адже спеціалісти цього профілю є працівниками широкого спектру, адже вони контролюють технічний стан автомобілів, обслуговують й ремонтують автотранспортні засоби. Технічний інтелект, відповідальність та дисциплінованість є ключовими психологічними характеристиками слюсаря з ремонту автомобілів.

Хороший слюсар з ремонту колісних транспортних засобів повинен володіти професійними знаннями і навичками, серед яких особливої уваги заслуговують: знання в області властивостей матеріалів, різних технологій діагностики і ремонту, пристрою технічних вузлів, конструктивних особливостей автомобілів, а також навички роботи з діагностичним, ремонтним і ручним інструментом.

Отже, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів повинен знати: будову і призначення автомобілів, що обслуговуються, технічні умови на ремонт, складання, випробування ї регулювання особливо складних та відповідальних агрегатів, причини зносу сполучених деталей і способи їх виявлення і усунення, будову і принципи роботи випробувальних стендів.

Важливі якості та навички

Від слюсаря вимагаються високорозвинуте логічне і технічне мислення, висока точність зорової рухової пам’яті.

Більша частина об’єктів, з якими працює фахівець, або знаходиться у напівтемряві, або недостатньо освітлена (в лежачому положенні він бачить деталі знизу вверх). Тому йому потрібні гострота зору та точність зорового розпізнавання.

Технічне обслуговування автомобілів частіше розпочинається з прослуховування роботи двигуна. Тому автослюсар повинен володіти так званим технічним слухом. Це означає, що за шумовими особливостями двигуна, агрегату, механізму, які працюють, можна вловити сторонній звук, котрий вказує на ту чи іншу несправність. Професійний слух у досвідчених слюсарів дозволяє вловити до 3% відхилень частоти обертання колінчатого валу двигуна від норми.

Робота ставить підвищені вимоги до функціонального стану сенсомоторики фахівця. Він повинен вміти дозувати на дотик величину зусиль, які докладаються, наприклад, при кріпильних роботах. Розбирання механізмів, робота у незручній позі, при недостатній освітленості деталей вимагають від працівника високої точності і координації рухів. Тактильні відчуття необхідні слюсарю для демонтажу та монтажу різних деталей.

Без аналітичного мислення праця фахівця не буде повноцінною. Адже неможливо бездумно, механічно демонтувати і монтувати механізми і системи двигуна.

Слюсар повинен володіти хорошим просторовим уявленням. Тільки той зможе з мінімальними витратами зусиль і часу знайти несправність, усунути її, хто у змозі уявити собі роботу деталей того чи іншого механізму в їх взаємодії. Це надзвичайно необхідно при монтажі та інших видах робіт. Основне навантаження в роботі слюсаря лягає на операції аналізу, синтезу, порівняння і висновку – аналізу стану двигуна й інших агрегатів. Необхідно зробити висновок про стан неполадок і провести порівняння з минулими випадками. Після виявлення дефектів треба прийняти рішення про початок ремонту.

Довготривала пам’ять необхідна, в основному, на етапі виявлення несправностей, а оперативна – в процесі їх усунення. Робота фахівця вимагає стійкості уваги і здатності до тривалого зосередження.

У професійній діяльності слюсаря часті випадки, коли доводиться працювати при дефіциті часу. Тому можна сказати, що професія слюсаря вимагає емоційної стійкості, витривалості, врівноваженості, відповідальності і організованості.

Перспективи розвитку

Популярність і престижність цієї професії в Україні в останній період значно зросла. Це сучасна і прогресивна професія, що користається, великим попитом на ринку праці. Адже автомобільний парк у нашій країні змінюється на очах. Випускаються нові моделі автомобілів, для їхнього ремонту й обслуговування, потрібні висококваліфіковані фахівці. Тому потреба у фахівцях з ремонту та обслуговування колісних засобів постійно зростає і, оволодівши цією професією, можна легко працевлаштуватися в автотранспортних і авторемонтних організаціях, на станціях технічного та сервісного обслуговування автомобілів, у транспортних цехах організацій різних видів економічної діяльності, навіть відкрити власну справу.

У майбутньому в професії відбудуться суттєві зміни. Деякі операції зникнуть, ручна праця зведеться до мінімуму і процес в цілому буде автоматизований. Тому потрібно постійно підвищувати свою кваліфікацію, щоб бути конкурентоспроможним на ринку праці.

Водій автотранспортних засобів (категорія «С»)

Рух — основна умова сучасної життя, проте не кожен громадянин нашої країни може дозволити собі особистий транспорт, і саме в такому випадку на допомогу приходить водій. Разом з цим, професія водія дуже актуальна в сфері доставки вантажів і пасажирів на різні дистанції.

Історично водії існували з моменту появи першого транспортного засобу. Кожна транспортна новинка викликала подив і навіть побоювання з боку мирних жителів які, в свою чергу, воліли віддавати управління та особисту безпеку в руки досвідченого водія який добре знав правила пересування на цих транспортних засобах.

Праця водія на перший погляд здається не такою тяжкою – сидиш у кабіні, поглядаєш у різні боки, повертаєш кермо, їдем куди треба. Але це тільки на перший погляд.

Під час руху водій постійно знаходиться в оточенні машин і людей, що постійно рухаються в різних наплямках із різною швидкістю. Водію необхідно уважно стежити за ними, аналізувати дорожню ситуацію, обирати власний шлях, уникаючи небезпечних обставин. В обов’язки водія входить не тільки безпосереднє управління автомобільним транспортом, а й вміння передбачити всі можливі перешкоди, прорахувати розвиток ситуації завчасно і в разі небезпеки уникнути зіткнення з іншими транспортними засобами.

Під час їзди водій зазнає значного психологічного навантаження.

Водії знають  матеріально-технічну частину автомобіля, двигун, паливну систему електрообладнання та інші системи і механізми автомобіля. Однак найбільша увага приділяється вивченню ПДР, набуттю практичних навичок щодо керування та практичне і правильне їх застосування.

Кранівник (або машиніст крана) — це робоча професія, яка вимагає високої кваліфікації і досвіду. Основне завдання кранівника полягає в управлінні краном для підняття і переміщення вантажів і обеспеченіяі монтажних, складальних, навантажувальних робіт.

Найголовніше в роботі кранівника — дотримання техніки безпеки, так як переміщення важких вантажів завжди пов’язане з ризиком заподіяння шкоди здоров’ю та життю інших робочих, рідше самого машиніста крана. Крім того, експлуатація складної і дорогої техніки вимагає високих знань і професійних навичок.

Перед початком робіт машиніст автокрана зобов’язаний вивчити завдання, розглянути місце роботи. Місце має бути добре підсвічується. Якщо через несприятливі погодні умови погано видно сигнали, що подаються крановщику, то необхідно зупинити роботу до поліпшення погоди. Також взимку не завжди можна працювати. Не всі машини витримують низькі температури. Якщо недалеко від місця роботи проходить електролінія, то кранівник зобов’язаний отримати дозволу на роботи в цьому місці.
Але найперша і важлива обов’язок машиніста крана — стежити за технічним станом та справністю своєї машини і підйомного механізму. Як бачите, основний обов’язок машиніста автомобільного крана — це безпека. Ми поможем Вам оволодіти цією важливою, потрібною і чисто чоловічою професією. Приходьте або реєструйтеся на сайті.
Діяльність крана обслуговується двома робітниками: машиніст крана і стропальник, що закріплює вантажні матеріали для підйому. І багато іншого.

Правила прийому Документи до вступу

Кравець; закрійник

Правила прийому Документи до вступу

Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; рихтувальник кузовів; водій автотранспортних засобів (категорія «С»)

Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; водій автотранспортних засобів (категорія «С»); машиніст крана автомобільного

Сьогодні Україна – могутня автомобільна країна з багатомільйонним парком різноманітних типів вантажних, легкових автомобілів та автобусів. Але, як і будь-який механізм, машина потребує постійного догляду, а часом і ремонту. Одиниці здатні самостійно вирішити таку проблему, тому в суспільстві і з’явилася така професія, як слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів – це фахівець, що виконує ремонт і технічне обслуговування автомобільного транспорту (вантажних, легкових автомобілів, автобусів), а також здійснює контроль над технічним станом автомобілів за допомогою діагностичного обладнання та приладів.

Місце роботи

• автобусні, таксомоторні парки;
• автотранспортні підприємства;
• транспортні цехи; автосервіси;
• автомобільний спорт;
• станції технічного обслуговування й інструментального контролю автомобілів;
• майстерні по заміні, балансуванню і ремонту коліс;
• автомобільні підрозділи Збройних сил і поліції.

Характер роботи

Для того, щоб величезний парк автомобілів був справний та ефективно працював, потрібні працівники, котрі слідкують за станом автомобілів, усувають неполадки.

Основними операціями, які виконує слюсар з ремонту колісних транспортних засобів – розбирання, ремонт, складання, регулювання, комплексне випробування відповідно до технічних умов експлуатації агрегатів і вузлів автомобілів різних марок.

Знаряддями праці фахівця можуть бути різноманітні ручні інструменти – ключі і викрутки, молотки, пасатижі, вимірювальні пристрої, пневматичне обладнання, стенди, електричні механізми та пристрої тощо.

Предметом праці слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів є: колісні засоби, автомашини, їх агрегати, системи, механізми, окремі їх прилади, а також частини приладів і деталей.

Функції фахівця: встановити причини неполадок, розібрати несправні агрегати і вузли, замінити окремі деталі, знову провести їх зборку і закріплення на своїх місцях, змащення частин, що труться, укладання ліній бортової комунікації. Робота закінчується оформленням необхідної здавальної документації.

Умови праці: неминуча загазованість повітря. Шум працюючого мотору чи пристроїв. Запах палива, мастил, розчинників, фарб, лаків, електроліту тощо. У зв’язку із несприятливими температурними умовами праці можливі застудні захворювання в холодний період року. При недотриманні гігієни рук внаслідок роботи з різними мастилами та промасленими деталями можуть спостерігатися шкірно-гнійні інфекції. Можливі травми механічного характеру.

Внаслідок великих фізичних зусиль слюсарями з ремонту колісних транспортних засобів переважно працюють чоловіки.

Середній заробіток також залежить від кваліфікаційного розряду і складності виконуваних робіт.

Необхідні знання та освіта

Отримати професію слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів можна в професійному навчальному закладі, коледжі, технікумі. Щоб розвиватися в професії і рости по кар’єрних сходах, варто отримати вищу освіту.

Навчатися на слюсаря з ремонту автомобілів – нелегка справа. Для успішного освоєння професії треба мати фундаментальні знання з фізики, електротехніки, алгебри, геометрії, креслення. Адже спеціалісти цього профілю є працівниками широкого спектру, адже вони контролюють технічний стан автомобілів, обслуговують й ремонтують автотранспортні засоби. Технічний інтелект, відповідальність та дисциплінованість є ключовими психологічними характеристиками слюсаря з ремонту автомобілів.

Хороший слюсар з ремонту колісних транспортних засобів повинен володіти професійними знаннями і навичками, серед яких особливої уваги заслуговують: знання в області властивостей матеріалів, різних технологій діагностики і ремонту, пристрою технічних вузлів, конструктивних особливостей автомобілів, а також навички роботи з діагностичним, ремонтним і ручним інструментом.

Отже, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів повинен знати: будову і призначення автомобілів, що обслуговуються, технічні умови на ремонт, складання, випробування ї регулювання особливо складних та відповідальних агрегатів, причини зносу сполучених деталей і способи їх виявлення і усунення, будову і принципи роботи випробувальних стендів.

Важливі якості та навички

Від слюсаря вимагаються високорозвинуте логічне і технічне мислення, висока точність зорової рухової пам’яті.

Більша частина об’єктів, з якими працює фахівець, або знаходиться у напівтемряві, або недостатньо освітлена (в лежачому положенні він бачить деталі знизу вверх). Тому йому потрібні гострота зору та точність зорового розпізнавання.

Технічне обслуговування автомобілів частіше розпочинається з прослуховування роботи двигуна. Тому автослюсар повинен володіти так званим технічним слухом. Це означає, що за шумовими особливостями двигуна, агрегату, механізму, які працюють, можна вловити сторонній звук, котрий вказує на ту чи іншу несправність. Професійний слух у досвідчених слюсарів дозволяє вловити до 3% відхилень частоти обертання колінчатого валу двигуна від норми.

Робота ставить підвищені вимоги до функціонального стану сенсомоторики фахівця. Він повинен вміти дозувати на дотик величину зусиль, які докладаються, наприклад, при кріпильних роботах. Розбирання механізмів, робота у незручній позі, при недостатній освітленості деталей вимагають від працівника високої точності і координації рухів. Тактильні відчуття необхідні слюсарю для демонтажу та монтажу різних деталей.

Без аналітичного мислення праця фахівця не буде повноцінною. Адже неможливо бездумно, механічно демонтувати і монтувати механізми і системи двигуна.

Слюсар повинен володіти хорошим просторовим уявленням. Тільки той зможе з мінімальними витратами зусиль і часу знайти несправність, усунути її, хто у змозі уявити собі роботу деталей того чи іншого механізму в їх взаємодії. Це надзвичайно необхідно при монтажі та інших видах робіт. Основне навантаження в роботі слюсаря лягає на операції аналізу, синтезу, порівняння і висновку – аналізу стану двигуна й інших агрегатів. Необхідно зробити висновок про стан неполадок і провести порівняння з минулими випадками. Після виявлення дефектів треба прийняти рішення про початок ремонту.

Довготривала пам’ять необхідна, в основному, на етапі виявлення несправностей, а оперативна – в процесі їх усунення. Робота фахівця вимагає стійкості уваги і здатності до тривалого зосередження.

У професійній діяльності слюсаря часті випадки, коли доводиться працювати при дефіциті часу. Тому можна сказати, що професія слюсаря вимагає емоційної стійкості, витривалості, врівноваженості, відповідальності і організованості.

Перспективи розвитку

Популярність і престижність цієї професії в Україні в останній період значно зросла. Це сучасна і прогресивна професія, що користається, великим попитом на ринку праці. Адже автомобільний парк у нашій країні змінюється на очах. Випускаються нові моделі автомобілів, для їхнього ремонту й обслуговування, потрібні висококваліфіковані фахівці. Тому потреба у фахівцях з ремонту та обслуговування колісних засобів постійно зростає і, оволодівши цією професією, можна легко працевлаштуватися в автотранспортних і авторемонтних організаціях, на станціях технічного та сервісного обслуговування автомобілів, у транспортних цехах організацій різних видів економічної діяльності, навіть відкрити власну справу.

У майбутньому в професії відбудуться суттєві зміни. Деякі операції зникнуть, ручна праця зведеться до мінімуму і процес в цілому буде автоматизований. Тому потрібно постійно підвищувати свою кваліфікацію, щоб бути конкурентоспроможним на ринку праці.

Водій автотранспортних засобів (категорія «С»)

Рух — основна умова сучасної життя, проте не кожен громадянин нашої країни може дозволити собі особистий транспорт, і саме в такому випадку на допомогу приходить водій. Разом з цим, професія водія дуже актуальна в сфері доставки вантажів і пасажирів на різні дистанції.

Історично водії існували з моменту появи першого транспортного засобу. Кожна транспортна новинка викликала подив і навіть побоювання з боку мирних жителів які, в свою чергу, воліли віддавати управління та особисту безпеку в руки досвідченого водія який добре знав правила пересування на цих транспортних засобах.

Праця водія на перший погляд здається не такою тяжкою – сидиш у кабіні, поглядаєш у різні боки, повертаєш кермо, їдем куди треба. Але це тільки на перший погляд.

Під час руху водій постійно знаходиться в оточенні машин і людей, що постійно рухаються в різних наплямках із різною швидкістю. Водію необхідно уважно стежити за ними, аналізувати дорожню ситуацію, обирати власний шлях, уникаючи небезпечних обставин. В обов’язки водія входить не тільки безпосереднє управління автомобільним транспортом, а й вміння передбачити всі можливі перешкоди, прорахувати розвиток ситуації завчасно і в разі небезпеки уникнути зіткнення з іншими транспортними засобами.

Під час їзди водій зазнає значного психологічного навантаження.

Водії знають  матеріально-технічну частину автомобіля, двигун, паливну систему електрообладнання та інші системи і механізми автомобіля. Однак найбільша увага приділяється вивченню ПДР, набуттю практичних навичок щодо керування та практичне і правильне їх застосування.

Правила прийому Документи до вступу

Живописець

Живописець – професія творчого характеру. Основним завданням живописця є гармонійне поєднання різних технік художнього оздоблення в інтер’єрах і екстер’єрах будівель різного призначення. Живописець намагається за допомогою сучасних і стародавніх матеріалів та технік живопису створити привабливе, функціонально оправдане естетичне середовище для перебування людей.

      До обов’язків живописця входить проектування і виготовлення живописних робіт станкового характеру та виконання художніх розписів на виробах з дерева, кераміки, скла декоративно-ужиткового (сувенірного) характеру. Виконання живописних та декоративних панно в інтер’єрі, громадських,  житлових  та сакральних  приміщеннях (ікони, орнаменти, настінні розписи).

      Працює індивідуально або в складі бригади 2-3-5 чоловік. Необхідна простора, світла майстерня, обладнана станковим мольбертом для живописних робіт,  набори акварельних, акрилових, гуашевих, темперних, олійних фарб, набори пензлів, мастихінів, розчинників, шпателів

Професійні знання та вміння:

Кваліфікація: живописець 3-го розряду

Повинен уміти:

• виконувати роботи техніками холодного і гарячого батику, художній

розпис тканини;

• виконувати живопис на склі та імітацію вітражу з дотриманням усіх норм та вимог;
• підготувати поверхню для виконання настінного живопису;
• виконати настінний розпис згідно технології;
• виконувати написання історичних шрифтів різними інструментами (перо, пензель);
• дотримуватись правил та норм охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Повинен знати:

• види та технологію виконання художнього живопису на тканині;
• матеріали та інструменти для виконання живопису;
• технології виконання холодного і гарячого батику;
• прийоми закріплення й опорядження виконаних робіт;
• різні техніки живопису на склі, інструменти та матеріали, які
• використовуються для живопису, етапи підготовки скла до роботи;
• технології живопису на склі та імітації вітражу;
• технологію, матеріали та інструменти, необхідні для виконання      настінного живопису;
• загальні відомості про історію шрифтів, основні правила написання історичних шрифтів;
• нормативні документи та вимоги охорони праці, протипожежного      захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.
• Медичні обмеження/протипоказання/.

Претенденти на опанування професії живописець повинен мати добрий, гострий зір з нормальним кольоросприйняттям, не мати схильності до серцево-судинних та легеневих захворювань, не страждати органічними ураженнями центральної нервової системи, епілепсією тощо. Професія передбачає високе навантаження для зору.

Структура професійного навчання

На базі 9 класу учні за 2 роки здобувають повну загальну середню освіту і засвоюють загально-професійний блок знань на рівні 3 розряду. Навчання відбувається в навчально-виробничих майстернях училища. На ІІІ курсі – лише професійне навчання, яке дає можливість вдосконалити навички 2 розряду, пройти практику на виробництві, здобути знання і навички 3 розряду з професії і отримати диплом кваліфікованого робітника 3 розряду з професії живописець після успішної здачі кваліфікаційної атестації (КА) та Державної кваліфікаційної атестації (ДКА)

Заробітна плата

Заробіток від виробітку становить від 4200грн.

Перспективи працевлаштування

Індивідуальне  працевлаштування,  приватні  дизайнерські майстерні, інтер’єрні студії, художні реставраційні майстерні, продовження навчання в училищі на рівні фахового молодшого бакалавра та у ВНЗ художнього профілю.

Правила прийому Документи до вступу