Варик Олександр Миколайович

Народився в Кам’янці-Подільському. Дитинство провів в рідному місці. Відвідував дитячий садочок № 30, в 1991 році в перший клас пішов середню школу № 17.

Він був товариським, користувався повагою серед однокласників, добре навчався.

Навчався також в школі мистецтв по класу труби. Грав в оркестрі, який брав участь у всіх загальноміських заходах. Впродовж 7 років, саме коли Олександр був учасником оркестру, колектив займав призові місця в області.

Дуже пишався, коли в 1996 році на міжнародному фестивалі «Сурми» колектив зайняв ІV місце.

Коли Олександрові було 12 років його життя кардинально змінилось. Він змушений був допомагати батькові, опікуватись старшим братом. Родина переїхала в с. Фурманівка.

По закінченню школи та музичної школи в 1999 році вступив в ПТУ № 6 на машиніста бульдозера, екскаватора, водія категорій В, С. Його вдача також дозволила йому бути популярним в групі та бути авторитетом.

По завершенню навчання ні дня не пройшло без важкої та наполегливої праці.

В травні 2003 року був призваний на строкову службу, яку проходив у Криму в районі населеного пункту Гончарне під Севастополем.

По завершенню строкової служби повернувся, а в 2006 році одружився.

В 2008 році у Олександра з дружиною з’явився синочок Олександр. Щоб родина жила в достатку важко працював, рідко бував вдома. В 2015 році поїхав працювати закордон.

В серпні 2023 року повернувся в Україну з однією думкою – потрібно захищати Україну, бо він дуже її любить.

У вересні 2023 року був направлений на навчання в Іспанію, після чого приступив до виконання обов’язків по захисту Батьківщини.

14 травня 2024 року під час мінометного обстрілу в районі населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області через попадання міни в бліндаж Олександр Миколайович Варик загинув, виконуючи свій обов’язок до останнього.

Все своє життя Олександр будував, мріяв облаштувати своє життя у Фурманівці, де батько залишив йому будинок. Мав багато планів на мирне життя.

Поховали захисника на Алеї Слави міського кладовища.

Рішенням 41 сесії Кам`янець-Подільської міської ради VIIІ скликання № 17/41 від 29.05.2024 року за особисту мужність і героїзм, проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського» (посмертно).

В Героя залишилися син і брат.